27 октября, 2021 
AdminGWP 
Імeрсивний пeрфoрмaнс-прeзeнтaція "Eкстeр. Live" відбудeться 22 жoвтня в "Мистeцькoму aрсeнaлі"
22 жoвтня 2021 рoку в «Мистeцькoму aрсeнaлі» відбудeться імeрсивний пeрфoрмaнс “Eкстeр. Live”, присвячeний яскрaвій прeдстaвниці aвaнгaрду, укрaїнській мультидисциплінaрній xудoжниці Oлeксaндрі Eкстeр. Xoрeoгрaфію у стилі contemporary dance для того ньoгo ствoрює кaнaдськa тaнцівниця і xoрeoгрaфкa укрaїнськoгo пoxoджeння Стeфaні Нoлл.
Пeрфoрмaнс рeaлізується в рaмкax прoєкту “Aвaнгaрд Oлeксaндри Eкстeр: київський пeріoд” видaвництвa “Рoдoвід” спільнo з прoєктoм «Мистeцькoгo aрсeнaлу» “Футурoмaрeння”, щo присвячeний тeмі укрaїнськoгo футуризму 1910–1930-x рoків. Видaвництвo тaкoж підгoтувaлo пeршу в Укрaїні мoнoгрaфію прo Oлeксaндру Eкстeр, aвтoр якoї — мистeцтвoзнaвeць Гeoргій Кoвaлeнкo.
Мeтoю видaвничoгo дoму є прeзeнтувaти укрaїнськe мистeцтвo у спoсіб Олександри Екстер — «створювати нове, перетинаючи межі». Тому у креативній частині проєкту домінує візуальна і динамічна складова із залученням танців, моди та сучасної музики.
Редакторка культури BURO. Ольгуня Ковтун поспілкувалася зі Стефані Нолл і розпитала оборона перформанс “Екстер. Live”, значение танців у її житті та зв’язок з Україною.
Ти живеш у Канаді, але підтримуєш тісний взаимосвязь з Україною. Чим для тебе є Україна?
Я народилася в Києві, вдома з мамою ми завжди розмовляли українською мовою, і це місто займає велике місце у моєму житті. Саме тому проєкт видавництва «Родовід» «Екстер. Live» мене дуже захоплює, адже це можливість дослідити творчість Олександри Екстер і дізнатися більше ради українську культуру, зокрема насчет Київ.
В України та Канади дуже сильні культурненько-політичні зв’язки. Задолго. Ant. с того ж у Канаді надзвичайно велика українська діаспора. Чи контактуєш ти з тамтешніми українцями?
У Ванкувері, -де я живу, українська спільнота никак не така потужна, як, наприклад, у Торонто. Моя сім’я близько связываться з українсько-канадською художницею Наталкою Гузар. Ми багато спілкуємося сверху різні теми. У лютому я бачила її картини в Торонто. Вона класна.
Живучи держи дві країни, чи відчуваєш ти сильну відмінність у ментальності між українцями та канадцями? Можливо, є щось, що тебе найбільше дивує, коль ти приїжджаєш в Україну?
В Україні я завжди відчуваю, що персонал дуже прямолінійні та відверті. Я помічаю це у розмовах і самочки хочу бути чесною. А також на) этом месте всі дуже гарні! (Сміється.)
Розкажи, всего ласка, коли ти почала займатися танцями і як прийшло розуміння, що хореографія — саме тетенька, в чому ти хочеш реалізувати себя?
Я почала танцювати давно, если мені було десь п’ять років, і вже тоді я розуміла, що це тетечка, чим я хочу займатися. Ради мене надзвичайно важливим було попросту рухатися — коли твоє тіло саме знає, що йому робити, і я наче стаю іншою людиною. Мало-: неграмотный уявляю свого життя помимо танців.
Завдяки їм моє життя перетворилося получай своєрідний квест. Коли мені було п\’ятнадцять років, я поїхала прежде Нью-Йорка — сама, щоб танцювати. Усі мої близькі гоминиды розуміли, наскільки ця взаємодія з танцями є важливою ради мене. Танці дуже вплинули в те, ким я хочу бути, що я роблю і яким я бачу світ.
Це від початку був жанр contemporary dance?
Коли я почала займатися танцями в Канаді, це були щоденні заняття класичним балетом. Такі постійні тренування створили стержень для того, щоб пізніше можна було пробувати щось нове. Мені було, напевне, років тринадцять, если я почала займатися contemporary.
Чи можеш ти назвати когось із танцівників, хто мав особливий вплив получи твоє формування як танцівниці?
У Канаді я працювала симультанно із танцівницею Крістал Пайт. Одним духом вона всесвітньо відома хореографка. Я багато чого навчилася в неї. Интересах мене важливим було непринужденно бачити її роботу. Під миг навчання у школі я брала талан у танцювальній програмі, куди сверху рік могли взяти шестеро людей. Ми зробили свою хореографію, і Крістал Пайт була нашим ментором.
Тобі багато приводиться подорожувати світом із гастролями?
Зазвичай бесцельно. Були тури з компанією, які могли тривати майже місяць. Але после пандемію довелося на тривалий момент зробити перерву.
Я їздила виступати в різні місця світу: в Нью-Йорк, Мексику, Ісландію… Танці зробили мою роботу доволі інтернаціональною, і це дуже цікаво. Если приїжджаєш у якесь нове місце, ти вже знаєш потом місцеві ком’юніті танцівників.
Если тобі запропонували взяти линия у проєкті видавництва «Родовід» «Екстер. Live», чи багато ти знала оборона цю мисткиню? Здається, Олександра Екстер — одна з тих важливих українських культурних постатей, оборона яких за кордоном, получи и распишись жаль, знають більше, ніж здесь.
Мене та інших танцівників з проєкту багато ради це запитують, і мушу визнати, що справді относительно Олександру Екстер ми знаємо дуже маловато. Саме тому цей проєкт видається мені таким цікавим і важливим, тому що він допомагає піднести цю постать, розповісти більше ради неї і про те, що вона зробила интересах мистецької сцени в Україні.
Чи були якісь аспекти проєкту насчет Олександру Екстер, які тебе найбільше вразили й відкрили щось нове?
Проєкт одразу мене привабив, тому що я дуже люблю вивчати щось нове та досліджувати. Було класно більш глибоко зануритися у вивчення життя Олександри Екстер та інших митців, наближених по неї та цієї епохи. Наприклад, Показывать миролюбие Малевич. Тоді почали з’являтися ідеї, які я могла б використати в танцях. Спершу завжди необходимо багато дивитися і читати…
Особливо мене зацікавили стосунки Екстер з іншою відомою постаттю того часу — Броніславою Ніжинською, яка була танцівницею. Суще добре відомими за межами України, вони створили цікавий мистецький симбіоз у Києві, дескать в Ніжинської була своя рассадник. Олександра Екстер приходила впредь до неї в студію і спостерігала из-за танцівниками. Ці дві жінки були дуже близькі й працювали безотлагательно. Подібні відкриття роблять цей проєкт дуже цікавим, адже він одночасно поєднує в собі літературу, моду, танці й музику.
Що в цьому проєкті було для того тебе найбільш незвичним та, можливо, складним?
Напевне, тетушка, що в ньому я виступаю мало-: неграмотный лише як танцівниця та хореографка. Це також усі інші його складові. Мені богослужение мати чітку уяву, як це до настоящего времени буде виглядати у «Мистецькому арсеналі». Це дуже велика відповідальність і водночас приємний challenge. Я таке люблю.
Скільки танцівників братимуть доля у перформансі «Екстер. Live»?
Задолго. Ant. с десяти чоловік. Власне, одна з ідей якраз полягала в тому, щоб глядач міг фокусуватися нате кожному учаснику.
Про кого ще з представників української культури тобі хотілося б дізнатися більше?
Мене дуже цікавить в лоск період українського авангарду. Це був (от начала) до конца новий світ, де митці ніби й неважный (=маловажный) сильно замислювалися про тетька, що вони роблять. Революція змусила їх повірити, що трендец може змінитися. Художники думали, що мистецтво є відображанням життя і воно також може щось змінити. Це був справжній вибух уяви.
Можливо, подібні відчуття були й в выше- час, у 2013 році, коль в Україну після Майдану прийшли великі зміни. Свой проєкт і про це також — насчет зміни, які відбулися більше ста років тому, і ті, що відбуваються враз.
Дивіться також:
Опубликовано в